Висвітлено актуальні проблеми організації та проведення профілактичної роботи серед населення, зокрема, підвищення фізичної активності.

Розглянуто проблеми проведення профілактики артеріальної гіпертензії, зокрема, раціонального харчування як основного профілактичного фактора.

Представлено порівняльний аналіз розповсюдженості ішемічної хвороби серця (ІХС) та її окремих форм за результатами епідеміологічних досліджень та даними офіційної статистики, показана їх невідповідність. Наведено фактори ризику розвитку цієї хвороби, їх частота у місцевій популяції. Підкреслено необхідність профілактики, направленої на попередження виникнення ІХС та її ускладнень.

Представлен сравнительный анализ распространенности ишемической болезни сердца и её отдельных форм по результатам эпидемиологических исследований и данных официальной статистики, показано их несоответствие. Приведены факторы риска развития этого заболевания, их частота в городской популяции. Подчеркнута необходимость профилактики, направленной на предупреждение возникновения ИБС и её осложнений.

Вивчено структуру та звички харчування в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ). Було здійснене популяційне дослідження 170-ти (25 % підвибірка) чоловіків та жінок віком від 18-ти до 64-х років з підвищеним артеріальним тиском із репрезентативної вибірки 1 995 осіб (відгук 73,7 %) - мешканців одного з районів м. Києва. Структуру харчування вивчали методом 24-годинного опитування з використанням муляжів. Проаналізовано листи національного балансу продуктів протягом 1990 - 2003 рр. У групі осіб з АГ, так само як у всій популяції, була виявлена незбалансованість харчування (співвідношення білків, жирів і вуглеводів - 1:1,6:3,6 у порівнянні з рекомендованим 1:1:4), що проявляється надлишковим вживанням тваринних жирів, простих вуглеводів та холестерину. Хворі на АГ вживали статистично значимо більше жиру, менше ретинолу та магнію, ніж в основній популяції. З 1990 р. до 2003 р. у 1,5 - 2 рази зменшилося споживання (на душу населення в рік) м'яса, риби, молока (листи національного балансу), тоді як споживання зернових, картоплі і фруктів - залишилося без змін. Отже, виявлено незбалансованість структури харчування хворих на АГ. Вжито більше жирів, особливо тваринного походження, холестерину та простих вуглеводів, недостатню кількість деяких вітамінів та мікроелементів. Однотипність порушень у харчуванні неорганізованої' популяції та осіб з АГ підтверджує необхідність проведення загальнонаціональних заходів з оздоровлення харчування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.3

Рубрики:

Дозиметрія радіоактивного випромінювання

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роглянуто деякі питання, що стосуються методів переробки промислових відходів титаново-магнієвого виробництва з подальшим вилученням цінних компонентів. Проаналізовано застосування електролізу для переробки шламових відходів. Намічено перспективні області подальших досліджень.

Узагальнено та запропоновано нове вирішення питань стосовно розробки теоретичних і практичних положень розвитку мотиваційної системи управління на промислових підприємствах. Визначено основні категорії мотивації та їх взаємозв'язок, удосконалено структурну модель мотиваційного процесу. Розглянуто й узагальнено сучасні методи мотивації. Досліджено суть мотиваційної системи та розкрито суть поняття "мотиваційна система управління". Визначено порядок проведеня діагностики стану мотивації праці персоналу підприємства. Проаналізовано сучасний стан мотиваційної системи управління на прикладі великого промислового підприємства. Обгрунтовано доцільність виплат за основними напрямами преміальної складової даної системи. Запропоновано концептуальні засади формування та розвитку мотиваційної системи управління підприємством. Розроблено відповідну модель на базі поєднаного використання методів економічного, соціального характеру та форм корпоративної культури. Розроблено основні напрями вдосконалення мотивації праці. Запропоновано економіко-математичну модель, яка дозволяє визначити закономірність зміни величини преміальної складової мотиваційної системи управління на підприємстві.

Розглянуто проблему суспільних відносин у Боспорській державі в перші століття н.е. Виявлено та проаналізовано чинники, які вплинули на формування соціальної структури: державні інститути, правові норми, майнове становище, античний світогляд. Зазначено, що визначальним у соціальній характеристиці індивіду був правовий статус. Структуру суспільства становили панівна, вільні середньозаможні та неповноправні й залежні верстви населення. З застосуванням кількісних методів для обробки матеріалів некрополів виявлено ступінь майнової диференціації суспільства, відмінності соціальної стратифікації міських центрів Боспору, переважання середньозаможних груп у містах і однорідність сільського населення. Показано, що на формування панівної верстви впливало існування влади царів. У I - середині III ст. н.е. соціальне життя розвивалось у межах громадянських колективів, які зберігали риси, притаманні античним общинам. Зауважено, що у другій половині II ст. н.е. посилення монархізму, криза традиційних форм організації суспільства призвели до виходу суспільного життя за межі громадянських общин. Установлено, що поширеною формою суспільних відносин на Боспорі були професійні та релігійні союзи, які охоплювали практично всі соціальні верстви. Зроблено висновок, що суспільство Боспору в перші сторіччя н.е. характеризувалося своєрідністю соціальних відносин, складністю та нечіткістю соціальної структури, зумовленою різноманіттям правових статусів і майновою диференціацією.

Проведено аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки, психології та безпеки польотів. Висвітлено проблему дослідження та визначено шляхи її розв'язання. Розкрито суть поняття "інтегративні теоретичні знання" й етапи його формування. Теоретично обгрунтовано та розроблено дидактичну модель формування інтегративних теоретичних знань зі спеціальних дисциплін у майбутніх пілотів (мету, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, технічні засоби, критерії та методи оцінки). Визначено етапи викладання спеціальних дисциплін на підставі міжпредметних зв'язків. На підставі результатів експериментальних досліджень підтверджено ефективність розробленої методики формування інтегративних теоретичних знань за спеціальними дисциплінами у майбутніх пілотів, що дозволяє підвищити рівень їх професійної надійності.

Вперше на підставі уточнення понять "інформаційна культура особистості", "інформаційна культура фахівця" та "інформаційна культура вчителя" виконано сутнісно-змістову конкретизацію поняття "інформаційна культура вчителя початкових класів" як комплексної характеристики особистісних і професійних якостей, необхідних для успішної педагогічної діяльності за умов інформатизації суспільства. Створено модель процесу формування інформаційної культури студентів педагогічних факультетів і технології її реалізації у вищій педагогічній школі. Удосконалено методи діагностики рівня сформованості інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Розглянуто вплив державної політики в Україні на динаміку змін чисельності населення Донбасу і його національного складу. На основі переписів населення зафіксовано збільшення чисельності населення регіону і рівень урбанізації представників різних національних спільнот. Зроблено висновок, що одним із важливих факторів росту чисельності населення і збільшення відсотка росіян у його складі була політика індустріалізації, яка проводилася в СРСР в 1930-ті р.

Висвітлено теоретико-методологічні та соціально-економічні аспекти функціонування, розвитку та регулювання економіки праці та соціально-трудових відносин. Проаналізовано працю як сферу життєдіяльності та основний чинник виробництва, зміст, склад і методи визначення трудових ресурсів і трудового потенціалу. Розглянуто особливості соціально-трудових відносин, трудові конфлікти та методи їх вирішення. Виявлено чинники, що визначають розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві, основні напрямки соціального захисту та соціальні гарантії в сфері праці. Увагу приділено питанням, що стосуються організації, нормування, оплати, ефективності та продуктивності праці. Розкрито зміст і структуру ринку праці, проблеми попиту та пропозиції на ринку праці, безробіття, зайнятості та міграції населення. Висвітлено міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)284.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-2

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести аналіз асоціативного зв'язку артеріальної гіпертензії (АГ) з фібриляцією/тріпотінням передсердь на популяційному рівні. Згідно з даними епідеміологічного обстеження 1975 осіб - мешканців м. Київ, проведеного за уніфікованою методикою, визначено силу та напрямок асоціативного зв'язку між підвищеним артеріальним тиском та порушеннями ритму серця у вигляді фібриляції/тріпотіння передсердь згідно з показниками відносного ризику, відношення шансів (ВШ) та популяційно-атрибутивного ризику. Встановлено, що наявність АГ достовірно підвищує вірогідність фібриляції/тріпотіння передсердь у жіночій популяції втричі (ВШ = 3,162, p = 0,09), серед чоловіків з АГ - майже удвічі (ВШ = 1,889, p = 0,121). Позитивний ефект усунення такого фактора, як підвищений артеріальний тиск, щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь серед жінок становить 50,6 % згідно з розрахованим показником популяційно-атрибутивного ризику. Висновки: за даними епідеміологічного обстеження встановлено, що АГ - один із значущих факторів ризику щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь, корекція якого має вагоме значення у первинній профілактиці даних порушень серцевого ритму та запобіганні ускладнень у пацієнтів із фібриляцією/тріпотінням передсердь.

Досліджено сутність поняття "сталий розвиток" та уточнено його визначення. Розглянуто складові сталого розвитку та визначено їх взаємозв'язок і взаємозалежність, обгрунтовано доцільність переходу країни до концепції сталого розвитку. Виділено цілі та основні принципи формування моделі сталого розвитку Україні за сучасних умов з урахуванням світового досвіду реалізації такої концепції. Представлено показники економічної складової, за допомогою яких надається оцінка досягнення цілей сталого розвитку країни. Проілюстровано динаміку статистичного показника ВВП на душу населення на прикладі України та Польщі. Зроблено відповідні висновки щодо перспектив подальшого сталого розвитку.

Висвітлено проблематику структурно-технологічної відсталості економіки Донбасу через масштабний воєнний конфлікт, який особливо гостро проявляється на сході України. Розроблено пропозиції щодо створення сучасної системи місцевого самоврядування на Донбасі з врахуванням територіальних особливостей та вирішення зазначених проблем шляхом подолання істотних протиріч в нормативно-законодавчій базі; стабілізації джерел формування доходів місцевих бюджетів та розробки ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу державних доходів; удосконалення міжбюджетних відносин, що зумовлено їх невідповідністю швидким змінам, що відбуваються на сході країни.

Визначено роль венчурного фінансування в умовах трансформації української економіки. Розкрито сутність категорії "венчурний капітал" та визначено головну його функцію - підтримка малих інноваційних підприємств на початковому етапі їх діяльності. Розглянуто особливості розвитку національної венчурної інноваційної індустрії. Доведено, що створення належних умов для діяльності інвестиційних фондів дадуть Україні змогу мати ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, які відіграють значну роль у міжгалузевому перерозподілі капіталу, підвищать стабільність фондового ринку та стимулюватимуть внутрішнє і зовнішнє інвестування.

Розглянуто сутність людського капіталу як одного з визначальних чинників соціально-економічного розвитку України. Представлено головні особливості формування та розвитку людського капіталу. Акцентовано увагу на необхідності інвестування в людський капітал, а саме: в освіту, охорону здоров'я, духовний та фізичний розвиток, мобільність тощо. Проаналізовано рівень розвитку людського капіталу України в умовах глобалізації за основними показниками, за якими здійснюється визначення індексу людського розвитку та індексу людського капіталу: ВВП на душу населення, середня тривалість життя при народженні, рівень освіти. В ході дослідження надано оцінку рейтингового місця України серед інших країн світу за даними Програми розвитку ООН та Всесвітнього Економічного Форуму. Визначено, що Україна має значні резерви для розвитку людського капіталу, що потребує здійснення інституціональних перетворень як на макро-, так і на мікрорівнях у соціально-економічній сфері. Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності використання та розвитку людського капіталу України в умовах глобалізації.

Визначено необхідність переходу України на модель сталого розвитку, що зумовлено трансформаційними змінами, які відбулися у вітчизняній економіці за роки незалежності. Визначено роль соціальних інновацій використання людського капіталу та підвищення його конкурентоспроможності в умовах сталого розвитку. Доведено, що інноваційна економіка грає важливу роль в модернізації національного господарства України та протистоянні глобальній кризі. Творчі індустрії виробляють товари і послуги, включаючи й ідеї, які потім стають ресурсами для інноваційного процесу та інших видів економічної діяльності економіки України як в науковому, так і в технологічному сенсі. Обгрунтовано, що креативний людський капітал є рушійною силою сучасної інноваційної економіки України.